Гамбурзькі школярі дедалі частіше беруться за лопати – і не тому, що провинились. Вони саджають дерева в межах міжнародної програми Plant-for-the-Planet, яка зайшла в місцеву освіту не як разова акція, а як повноцінна екологічна ініціатива з лекціями, проєктами та новими ролями для дітей. Місто здавна розвиває шкільну кліматичну політику, а тепер на цьому майданчику з’явилися ще й «посли» – учасники академій, що виступають за справедливість у питаннях клімату. Цікаво, що в цій історії є місце і для громадської відповідальності, і для шкільної автономії, і навіть для критики. Про що мовчать яскраві звіти з посадки дерев? І які реальні зміни приносить ця програма школам Гамбурга? Відповідаємо на hamburgname.eu.
Що таке Plant-for-the-Planet і як вона працює в Німеччині
Ця історія почалась зі шкільної презентації: у 2007 році дев’ятирічний Фелікс Фінкбайнер із Баварії запропонував саджати дерева, аби компенсувати викиди CO₂. Відтоді ініціатива перетворилась на міжнародну організацію з офісами, фондами, корпоративними партнерами й офіційною метою – мільярд нових дерев по цілому світі. У Німеччині Plant-for-the-Planet має особливу авдиторію: діти від 9 до 14 років, які проходять одноденні академії та отримують титул «послів кліматичної справедливості».
На цих заходах учні розбираються з причинами глобального потепління, вчаться публічно говорити про кліматичні проблеми, обговорюють роль дерев у поглинанні вуглецю – і, звісно, саджають перші молоді дерева. Активні учасники потім можуть створювати власні проєкти, вести презентації в інших школах і навіть виступати на конференціях. За даними самої організації, у Німеччині програму вже пройшли десятки тисяч дітей. Усе це подається як спосіб сформувати в школярів готовність діяти – хай навіть у межах невеличкої міської клумби.
Утім, модель не ідеальна. У публічному полі час від часу виникають запитання щодо ефективності посадок і прозорості звітності – скільки дерев було висаджено й де саме. Але на рівні шкіл це все ще залишається одним із небагатьох форматів, що поєднує екологічну тематику з живою участю самих дітей. І, що важливо, діє по всій країні, включаючи міста-мільйонники.
Hamburg Climate Schools та роль Plant for the Planet у міській стратегії
Гамбург не є новачком у кліматичній освіті. Ще з 2010 року тут працює міська програма Hamburg Climate Schools, що об’єднує сотні закладів, які добровільно беруть на себе зобов’язання зменшити вуглецевий слід школи та впровадити екологічні програми. Можливо, ви думаєте: «Знаємо ми такі програми. Поставлять стенд з надписом “вимикайте світло” – і задоволені». Але ні, тут не так. Тут можуть, наприклад, утеплити будівлі до навчальних курсів із кліматології. Деякі школи навіть мають власні фотогальванічні установки чи компостні майданчики. У 2025 році відзнаку «Кліматична школа» отримали майже 100 навчальних закладів міста.
На цьому тлі Plant-for-the-Planet виглядає як логічне доповнення – своєрідний зовнішній ресурс, який школи можуть інтегрувати у свої програми. Формально ініціатива не є частиною державної політики, але отримує підтримку як через місцеві фонди, так і від бізнесу. До речі, фінансування заходів часто комбіноване: частину дають школи, частину – партнери.
А ще Plant-for-the-Planet має один привабливий бонус – власну шоколадку. Так-так, вона називається «Die Gute Schokolade» й продається з повідомленням, що кошти з продажу йдуть на посадку дерев. У кількох гамбурзьких школах цю плитку продають самі учні – як елемент свідомого споживання і як спосіб підтримати майбутні академії. Отже, екологічна освіта тут виходить за межі підручника й навіть… заходить у буфет.
Академії у школах Гамбурга: як усе відбувається
Якщо уявити собі типовий день Plant-for-the-Planet Academy, то це щось між уроком, воркшопом і квестом на свіжому повітрі. Усе починається з інтерактивної лекції – без вказівного тону, з простими прикладами, які пояснюють парниковий ефект, глобальний дисбаланс і чому дерева взагалі мають значення Далі йдуть командні ігри, планування власних мінікампаній, іноді – виготовлення плакатів чи репетиція публічного виступу. І насамкінець – вихід на вулицю з саджанцями.
У Гамбурзі такі академії вже проводилися неодноразово. Наприклад, у вересні 2025 року Plant-for-the-Planet організували захід у школі Astrid-Lindgren-Grundschule. Близько 35 учнів протягом дня проходили всі етапи академії, а потім – висадили кілька молодих дерев на території школи. Здавалося б, дрібниця, але для учасників це можливість залишити за собою конкретний результат – із землею під нігтями й відчуттям, що ти справді щось зробив.
Підготовка до академії зазвичай лягає на плечі вчителів або шкільної адміністрації. Вони подають заявку через сайт організації, узгоджують дату й локацію, допомагають із логістикою. Але найкраще працює там, де є справжній інтерес: у школах, де вчителі самі готові виділяти час, а учні – не пасивні слухачі, а співорганізатори процесу.
Проблеми, суперечності й реальні результати
Попри симпатичну картинку – діти, дерева, сонце – ініціатива Plant-for-the-Planet має свої слабкі місця. Найгучніші закиди стосуються обліку: організацію критикували за нечітку звітність щодо кількості посаджених дерев і їх виживання. У відкритих джерелах можна знайти мільярдні плани, але конкретики по кожній країні чи проєкту бракує. У міському контексті це особливо помітно: дерева в центрі Гамбурга не саджають просто так, для цього потрібні дозвіл, місце, догляд. І головне – час, якого в школярів і так обмаль.
Ще один момент – вирощування висаджених дерев, адже виникає запитання: хто за ними наглядатиме? У деяких школах до справи підключають батьків чи доглядальників територій, але не всюди це реально. Частина проєктів зводиться до символічної акції, яка виглядає добре на фото, але в довгостроковій перспективі, прямо кажучи, не приносить користі.
Але й позитиву вистачає. Викладачі кажуть, що після академій діти починають ставити більше запитань, цікавитися новинами про довкілля, навіть сперечатися вдома про пакування. У цьому сенсі Plant-for-the-Planet працює як каталізатор, а не як завершена екологічна акція. Також програма навряд чи змінить світ загалом, проте вона може запустити зміни в конкретній школі.
Чому варто підтримувати такі ініціативи (і як долучитися)
Plant-for-the-Planet – це не панацея від екологічних проблем, але й не символічна декорація. Вона дає школам інструмент, щоб усе не обмежувалося обіцянками лише на словах. За допомогою академій можна буквально відчути тему довкілля на дотик – руками до землі. І хай це не розв’язує проблему викидів CO₂, але точно розвиває екологічну чутливість, про яку так багато говорять, але так рідко вчать на практиці.
Школа, що хоче провести академію, може подати заявку на сайті організації. Формується список учасників, готуються матеріали, погоджується місце для висадки. Часто академії проходять у співпраці з місцевими фондами чи навіть комунальними службами, які надають дерева й інвентар. Це не складно, але потребує ініціативи – з боку педагогів і – бажано – батьків.
Є також інші способи долучитись: придбати згадану «правильну» шоколадку, поширити інформацію, підтримати фінансово. Але найкращий варіант – запитати вчителя своєї дитини, чи чула школа про цю програму. Бо це може стати поштовхом до таких хороших акцій, як зелені коридори. І тоді буде менша потреба в медицині для біженців з інших країн.
