Кораблі з давніх-давен вважалися символами пристрасті, подорожей, процвітання і технологій. Гамбург — один із найбільших портів Європи, що має сильну морську промисловість і роботодавців у цій сфері. Суднобудування у місті має давні традиції і є важливою галуззю економіки.
Починаючи з XIX століття побудували безліч корабелень, а вже пізніше дерев’яне суднобудування змінилося на сталеве. З появою технології зварювання процес виробництва суден перейшов на інший рівень. Саме суднобудування формує економіку мегаполіса, але зіштовхується з глобальною конкуренцією. Далі на hamburgname.
Історія суднобудування
Індустріалізація Гамбурга є тривалим і складним процесом, основні етапи якого охоплюють другу половину XIX століття і початок XX століття. Як у минулому, так і в сучасності місто сприймається як портове та торгівельне. Економічна та промислова історія Гамбурга у першу чергу пов’язана з історією порту та торгівлі.
Перше парове судно прибуло у Гамбург з Англії у 1816 році й гамбуржці були вражені технологіями. У найближчі десятиліття вони надолужили згаяне, адже крім суднобудування, для побудови пароплавів треба було спланувати котельне виробництво для машин з подвійним і потрійним розширенням. У 1866 році ввели в експлуатування корабельню “Sandtorhafen” і в той час вона вважалася сучасним портом із причалами для пароплавів та залізничним сполученням. Через рік почала працювати компанія “Blohm+Voss” — одна з багатьох великих корабелень. У 1905 році вони вже мали 5 елінгів, 38 вагонеток та навіть парові двигуни. У 1888 році відбулося митне приєднання до Німецької імперії й порт перейшов у річку Ельба.
Між 1907-1911 роками збудували Старий гамбурзький Ельбський тунель — важливу транспортну артерію для робітників порту та суднобудівних заводів. У “Blohm+Voss” створили багато торгових суден для різних компаній, а також пасажирські судна. Після Першої світової війни створили “Deutschen Werft”. Також було збудовано нові контейнеровози третього покоління, які у той час вважалися найбільшими у світі. Перед другою світовою війною будувалося ще більше кораблів, як-от лінкор “Бісмарк”.
Корабельні та портова інфраструктура
Гамбург мав 5 найбільших корабелень світу. Стара корабельня “Reiherstiegwerft” до 1914 року вважалася третьою за величиною у Гамбурзі, де працювало 3245 співробітників. “Blohm+Voss”, про яку вже згадувалося та “Vulcan-Werft”, де створили найбільший пасажирський корабель “Імператор”. У 1938 та 1953 роках найбільшою корабельнею вважалася “Deutsche Werft”, де виробляли танкери “Tina Onassis”. На “Stülckenwerft” (1846) та “Schliekerwerft” (1954-1962) спеціалізувалися на сучасних методах. Проте поступове настання нафтової кризи та велика конкуренція призвели до падіння роботи на великих корабельнях. У 1962 році “Schlieker” стали банкрутами, 1966 рік — “Blohm+Voss” об’єдналися з “Stülcken”, а у 1982 році остаточно закрили “Reiherstieg”. У 1967 році “HDW” зі своїм виробництвом переїхали до Кіля, а у Гамбурзі залишили побудову фрегатів.
Щодо порту Гамбурга, то через Welthafen Hamburg проходить приблизно до 112 мільйонів тонн вантажів, а в контейнерному обігу він обробляє близько 7,8 мільйона TEU. Після приєднання Гамбурга до Ганзейського союзу у 1321 році, порт зайняв особливе місце, переорієнтувавши торгівельну діяльність у район Північного моря. Завдяки гарному економічному стану, населення міста почало збільшуватися. Також зростала і морська торгівля, дякуючи дослідникам та купцям. Швидка індустріалізація та технічні нововведення привели до збільшення обсягів морської торгівлі. Перехід від дерев’яного суднобудування до сталевого дозволило створювати вантажопіднімальні кораблі.
Після приєднання до митної території Німецької імперії більша частина порту залишалися вільним портом, однак товари не могли зберігатися у зоні міста безмитно, тому побудували один з найбільших складських комплексів у світі, який є об’єктом всесвітньої спадщини. В інтересах розвитку порту Гамбург відмовився від статусу вільного міста у 2013 році. У сучасності район є європейським портом морської митниці.
Сучасний стан та виклики
У сучасності відмінні показники суднобудування та портової галузі робить Гамбурзький порт провідним центром зовнішньої торгівлі Німеччини. Найсучасніші перевантажувальні споруди, системи передавання даних, транспортна інфраструктура, а також чіткі сполучення, створюють гарні умови для співпраці з торгівельними партнерами по всьому світу. Великою перевагою є відмінне залізничне сполучення, де щотижня пропускають 2000 контейнерних потягів до європейських регіонів.
У 2025 році значно покращилися економічні перспективи суднобудування і портового господарства порівняно з 2024 роком. Портова галузь має стабільні показники, через те, що вантажні перевалкові обсяги залишаються великими, але є спад контейнерного обороту. Суднобудівна промисловість Гамбурга стикається й із певними викликами. Не вистачає професійних суднобудівників та логістичних компаній. Також проєкти ускладнюють дозволи на будування, екологічна політика та стандарти викидів.
Отже, суднобудування та портова інфраструктура Гамбурга формують економічну силу міста і країни. У мегаполісі працюють потужні термінали, великі корабельні з міжнародним ім’ям та інвестиції в інфраструктуру. Гамбург має можливості залишатися одним із провідних морських і суднобудівних центрів Європи й надалі.
Використані джерела:
