Люди завжди прагнули жити в комфорті, постійно покращуючи умови свого життя. Наприклад, одним з найперших міст Німецької імперії, яке скористалося перевагами централізованого опалення, був Гамбург. У цій статті розповідаємо історію розвитку централізованого теплопостачання в Гамбурзі — від його перших кроків до сучасних інноваційних рішень, які роблять місто теплішим та екологічнішим. Більше на hamburgname.eu.
Поява теплопостачання у Гамбурзі
Історія теплопостачання у Гамбурзі починається з травня 1842 року, коли стара ратуша ганзейського міста стала жертвою великої пожежі. Ця подія продемонструвала, що встановлення систем згоряння всередині будівлі більше не є надійним варіантом. Восени 1887 року комісія мерії Гамбурга звернулася до кількох відомих німецьких компаній із проханням розробити проєкт системи опалення та вентиляції для нової ратуші. Контракт отримала гамбурзька компанія Rud.
У 1888 році нюрнберзька компанія Schuckert & Co. побудувала на території старого міського водяного млина першу міську електростанцію Centrale Poststrasse, яка постачала електрику і тепло. Спочатку електростанція обслуговувала прилеглі вулиці і фондову біржу, а пізніше — забезпечила перше централізоване опалення.
У 1893 році до ратуші було прокладено мідний трубопровід завдовжки 300 метрів, через який ще до завершення будівництва споруди, електростанція експериментально подала перші обсяги пару. Це стало найпершим прикладом комбінованого виробництва тепла та електроенергії в Німецькій імперії і поклало початок системі централізованого теплопостачання у Гамбурзі.
1 квітня 1894 року був заснований Гамбурзький електроенергетичний завод (HEW), а вже 3 січня 1895 року у місті розпочався перший опалювальний сезон, який тривав до 7 квітня того ж року. За цей період котли на Постштрассе працювали загалом 1690 годин, забезпечуючи містян теплом та створюючи комфортні умови для життя.
Післявоєнний період та розширення теплопостачання
Післявоєнний період для централізованого теплопостачання у Гамбурзі був складним і вимагав значних зусиль для відновлення. Зруйновані під час Другої світової війни будівлі, пошкоджені системи постачання та нестача ресурсів створювали серйозні перешкоди на шляху до відновлення нормального життя у місті. У результаті військових дій, із понад 240 будівель, підключених до системи теплопостачання в 1942 році, 65% були повністю зруйновані або настільки сильно пошкоджені, що їх можна було використовувати лише частково.
Втім, з часом, ситуація почала потроху поліпшуватися. Зокрема з переходом управління до Каролінської ТЕЦ (HKW) у 1956 році, що дозволило значно розширити підключення до системи як приватних, так і державних будівель. Подальший розвиток теплопостачання відбувався з будівництвом припортової теплоелектростанції у 1959 році, яка забезпечувала місто електроенергією та теплом до 1999 року, задовольняючи великі потреби порту та комерційних підприємств.
У 1970-х роках в умовах стрімкого зростання цін на нафту і залежності від її імпорту Гамбург активізує свої зусилля з метою підвищення енергоефективності та розвитку альтернативних джерел енергії. У результаті централізоване теплопостачання стає дедалі популярнішим як вельми ефективний і екологічний спосіб опалення. Інвестиції в інфраструктуру централізованого теплопостачання значно зросли: у 1981 році на її розвиток було виділено 52 мільйони німецьких марок. Таким чином, вже на початку 1990-х років централізоване теплопостачання забезпечувало понад 300 000 житлових будинків Гамбурга.
Перехід Гамбурга до екологічно чистих технологій опалення
У відповідь на зростання екологічних викликів та потребу у зменшенні шкідливих викидів, Гамбург розпочав впровадження інноваційних рішень, які сприяли більш екологічному теплопостачанню. Цей процес передбачав використання відновлюваних джерел енергії, підвищення енергоефективності систем опалення та інвестування в інноваційні технології, які сприятимуть зменшенню негативного впливу на навколишнє середовище.
Наприклад, у 2019 році в Гамбурзі було ухвалено закон про поетапну відмову від вугілля, який передбачає поступове скорочення використання цього палива для виробництва тепла. Зокрема, ключовим джерелом кліматично нейтрального тепла для Гамбурга, яке може замінити вугілля і природний газ, стало промислове тепло від відходів. Так, у районі HafenCity енергетичний постачальник уже забезпечує новий район централізованим теплопостачанням, використовуючи тепло від виробництва міді на металургійному підприємстві Aurubis.
А на початку 2024 року в Гамбурзі набув чинності закон про захист клімату, який містить вимоги щодо заміни старих систем опалення та впровадження відновлюваних джерел енергії для централізованого теплопостачання. Зокрема, йдеться про використання сонячних батарей та інших поновлюваних технологій, які скоротять залежність від традиційних видів палива і сприятимуть екологічно чистому розвитку міста.
Історія теплопостачання Гамбурга пройшла довгий шлях, і місто зробило чимало зусиль, аби бути прикладом того, як сучасні міста можуть поєднувати енергетичну діяльність з екологічною відповідальністю, створюючи комфортне життя для своїх городян.